Сто пригод Барвінка та Ромашки - Чалий Богдан
Тут можно читать бесплатно Сто пригод Барвінка та Ромашки - Чалий Богдан. Жанр: Детские стихи. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Глухо вдарило, як в цемент.
Підняла Совиця лемент:
— Б’єш кого? Мене? Мене?
Та заходить низом, збоку.
Але коничок з наскоку
Копитами як утне!
Тут нападниця Ромашку
Уп’яла за мідну пряжку.
Дряпонула за плече.
Зняв Барвіночок перчину
І спотворену личину
Знову тріснув гаряче.
Де взялися слуги сірі,
І не птиці, і не звірі, —
Висловухі кажани.
Підняли Сову за крила.
— Ти диви — отетеріла.
Ну й добрячі стусани!
III
По росі зоря ласкава,
Світлоброва, ледь лукава
Тихо вийшла з теремка.
Зупинились подорожні.
Вояки непереможні,
У гайку, біля струмка.
Йодом дряпинки змастили.
Щоб не вскочили бацили,
(Є аптечка в рюкзаку).
Ну, Барвінок — відчайдуха!
Вимив шию, навіть вуха
У студеному струмку!
Потім каже: — Любі друзі.
Де б поїсти в цій окрузі?
Аж занудило мені.—
Придивилися — крамничка.
У дуплі струнка Синичка
Ставить наїдки смачні.
Вибирай та їж, будь ласка!
Тут і шинка, і ковбаска.
Ще й з варенням пиріжки,
З холодцем великі миски,
І з гірчицею сосиски,
І гречані галушки.
Подорожніх звуть до хати.
Але ніколи сідати
За цяцьковані столи.
Коник Дзвоник з’їв хлібинку.
А Ромашці та Барвінку
Галушок смачних дали.
Попередила Синичка:
— Перетне дорогу річка —
Погукаєте пором.
Жаль Лелеку, жаль нетягу...
Знав він працю і звитягу.
Най земля йому пером...
Бережіться, дітки. Лиса!
Небезпечний цей гульвіса
Знову шастає навкруг.
Б’є, краде, ламає крильця.
Розставляє хитрі сильця
По кущах, серед яруг.
І зайчаток, і куріпок,
Їжаків, курей і рибок
Ловить, капосний, і їсть.
Пишуть скарги звідусюди,
Вже розбійника до суду
Викликали разів шість.
Правнук він тому Микиті,
Що уславився на світі
Як гульвіса і шахрай.
Наче пан, живе в палаці,
Уникає, звісно, праці.
Розважається і край.
А Барвіночок регоче:
— З Лисом стрінуся охоче
Бійка з ним уже була!
Чи не чула, пташко люба,—
Лисовин позбувся зуба
Завдяки мені, мала!
Де він є, щербатий злюка? —
Змайстрували в лісі лука,
З вільхи вирізали спис.
Хлопчик бавиться: — Ромасю!
Не крутись, бо віддубасю!
Покажи-но, де той Лис?
— Ну, вперед! — кричить Ромашка.—
Не повзи, мов черепашка.
Веселіш розгін бери!
Лине час — дорога дальня.—
Раптом вивіска:
«Читальня лісової дітвори».
Під смерекою — реклама:
«Звір і птиця! Тато й мама!.
І для вас, і для малят
Наша книга важливіша.
Ніж питво, повітря, їжа.
Ніж цукерки й шоколад!
Змалку твори ви любили
В. Бичка та Н. Забіли,
Всяк данину їм віддав.
А сьогодні — Ярмиш, Кава! —
Повідомте, чи цікаво,
У «Веселку», в Дитвидав!»
По читальні скаче Білка,
Тут полиця — кожна гілка.
Гарні книги, неважкі,—
Білка ставить власноручно.
Щоб було і брати зручно,
І дивитись на книжки.
Звісно, ліс іще не в листі.
Та обкладинки барвисті
Сяють барвами весни,
І Ромашка, І Барвінок
Заніміли між картинок.
Мов щасливі ласуни.
Зняв Барвіночок перчину.
Бойову свою шапчину.
Зморшка лагідна з-під брів.
— Це ж краса, якої мало,—
Не якась там Гватемала,
А між наших яворів!
Підстрибнула радо Білка,
Голосок, немов сопілка:
— Книголюбам — наш привіт!
Ну, яку вам дати книжку?
Про лінька, що вічно в ліжку.
Чи про мандри в білий світ?
— Ми не любим, сестро, тиші.
В торбу сип найбойовіші.
Про геройську давнину!
Чи найліпшу з книг-новинок...
Чула, хто такий Барвінок,
З ким дружив і вів війну?
— Стій, хвалько! Та я нікому
Не даю книжок додому!
Зараз я в «Веселку» мчу!
Маю справи невідкладні.
Тут — сідайте хоч на два дні
І читайте досхочу!
— А чого у вас так пусто,
З читачами щось не густо —
Й одного не налічив!
— Бо нема ще їх на світі.
Навіть гнізда ще не звиті
Для майбутніх читачів!
Але вже книжки готові! —
І якраз на тому слові.
Щось зарохкало в кущах.
Почала гора хвостата.
Наче привид, виростати
У Барвінка на очах.
Гучно рохнула звірюка.
Підійшов... кабан Захрюка!
Коник Дзвоник дав свічу.
Пізно!
Ось він, кабанисько!
Вже захрюкав зовсім близько:
— Боїтеся, що провчу?
З криком жалісним «Ой нене!»
Ти, Барвінок, втік од мене,
Але нині — не трусись!
Був я сам тоді дурилом,
Всіх лякав ікластим рилом,
Був нападником колись...
По лісах блукав маною,
Не дружив ніхто зі мною.
Налечу — збиваю з ніг.
Так і жив, свиня свинею,
Тільки вовка звав ріднею.
Не читав ніколи книг.
Дрозд навчив мене читати.
Став я вірші лепетати
Замість рохкання й погроз.
Знаю всі дитячі книги,
І вони мені до шмиги
Навіть в спеку і в мороз!
Тне Познанська гарні вірші,
Інна Кульська теж не гірші!
До останнього слівця
Проковтнув я всі новинки,
Гриця Бойка сміховинки,
М. Пригару, Близнеця...
«Робінзоном Кукурузо»
Натрудив від сміху пузо.
Наче хмелю з’їв діжу.
Гей, Барвінку, дай-но руку!
Полюби мене, Захрюку,
Я ще вам допоможу!
Знайте, хлопчику й Ромашко,
Якщо десь вам буде важко
У змаганні за красу.
Ви гукніть Захрюку тричі,—
Ошукаю — плюньте в вічі! —
Всіх поганців рознесу!
Коник з вершниками сміло
Скаконув на мирне рило,
І не збило стрибуна!
Поторкав Барвінок ікла,
І Ромашка швидко звикла.
Зрозуміла кабана.
Як награлися — помчали.
Знову лине Коник чалий
Крізь весняну каламіть,
А навколо звір і птиця
Бадьориться, чепуриться.
Ліс напружено шумить.
Похожие книги на "Сто пригод Барвінка та Ромашки", Чалий Богдан
Книги похожие на "Сто пригод Барвінка та Ромашки" читать онлайн бесплатно полные версии.
Чалий Богдан читать все книги автора по порядку
Чалий Богдан - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.