Гулівер став хлопчиком-юнгою - Рыбаченко Олег Павлович

  Гулівер став хлопчиком-юнгою

  АННОТАЦІЯ

  Цього разу легендарний мандрівник Гулівер опинився як юний раб, перетворившись на хлопчика, який тупає босими ніжками по гострому каменю. А потім став юнгою на піратському кораблі.

  . РОЗДІЛ Љ 1.

  Перехід був досить довгим. Дорога кам'яниста, та гаряче каміння тропічного клімату. І сонце тільки-но стало схилятися до заходу сонця.

  Хлопчик Гулівер йшов разом із дівчинкою-пані. Вона шльопала босими ніжками куди впевненіше, ніж її став таким юним, на вигляд років дванадцяти візаві.

  Хлопчик Гулівер пробурмотів:

  - Я втомився і хочу пити!

  Дівчинка зі смішком відповіла:

  - Ти кріпак! А рабам не можна щось просити у панів!

  Хлопчик зітхнув. Ще недавно він був дорослим і капітаном, а зараз виявився лише босоногим шкетом, якого понукають, як хочуть!

  Але ось пішов привал. Конвой вирішив відпочити та перекусити. Полонені хлопчаки ще кілька годин тому дорослими зупинилися.

  І їм дозволили трохи випити води та з'їсти по коржі з сиром та часником.

  Місцева їжа здалася Гуліверові смачною. Крім того, він оцінив, що тепер у нього юні, здорові, абсолютно цілі зуби. Після чого підбадьорився.

  Тільки босі підошви ніг, дуже вже були збиті та подряпані об камінці.

  Потім вони знову вирушили в дорогу.

  Тут дні були якісь довгі, чи так здавалося?

  Дівчинка запитала у Гулівера:

  - Ось ти віриш у свого Бога, але зміг би, наприклад, за віру піти на багаття!

  Юний мандрівник відповів:

  - Я противник крайнощів та фанатизму!

  Дівчинка погодилася:

  - Це правильно! Але ж серед вас були ті, хто йшов на смерть!

  Гулівер з усмішкою відповів:

  - Різні були! Хто йшов на болісну смерть, а хто й зраджував! І не тільки під дулом пістолета, але заради користі!

  Дівчинка посміхнулася. Її босі ніжки човгали по великому гравію, і видно їй навіть подібне подобалося.

  Вона заспівала:

  Любов Христа прекрасна і чиста,

  Вона суцільна, яскрава краса.

  При цьому багато у світі нашого зла,

  Напевно все ж таки сильний Сатана!

  Хлопчик Гулівер здивувався:

  - А звідки цей псалом?

  Дівчинка з усмішкою відповіла:

  - Сама написала! А що непогано?

  Гулівер відповів із усмішкою:

  - Чесно кажучи, непогано! Але ти в Христа віриш?

  Юна віконтеса логічно помітила:

  - В якому сенсі?

  Хлопчик-капітан буркнув:

  - Ну що він Бог!?

  Дівчинка знизала плечима і відповіла:

  - Що він Всемогутній Бог і творець всесвіту немає. Але в те, що він, можливо, мав якісь чарівні здібності - цілком!

  Гулівер уточнив:

  - А чому не віриш у Його Божественну природу?

  Дівчинка впевнено відповіла:

  - Тому, що погодься безглуздо Всемогутньому йти на хрест! Дуже навіть безглуздо, маючи силу не зуміти себе захистити!

  Хлопчик-капітан відповів:

  - Він це зробив, щоб узяти всі наші гріхи на себе!

  Юна віконтеса хихикнула і відповіла:

  - Не дуже віриться, що у Всевишнього Бога не було іншого способу врятувати людство, ніж Самому йти на хрест. А як же нескінченна мудрість творця?

  Гулівер знизав плечима і відповів:

  - Ну ... Є таємниці в які і ангели хочуть проникнути! Та й взагалі може бути інакше і не можна!

  Дівчинка кивнула:

  - Ось я тобі накажу врізати ціпками по босих п'ятах, і тоді стане можна!

  Виникло тяжке мовчання. Гулівер не знав, що додати. Насправді теологи сперечаються вже багато століть. І справді парадокс: люди додавши собі черговий, дуже великий злочин отримали шанс на порятунок. Тут ще довго можна сперечатися. І про те чи не приніс Син своєю жертвою викуп. Тільки кому? Батькові це дивно, хіба Отець почав би брати такий викуп як смерть Сина. Але й Сатані теж звучить блюзнірством.

  І так одержує погано і так погано.

  Гулівер зітхнув:

  Скільки людей стільки й думок,