Спокуса - Мирний Панас

Тут можно читать бесплатно Спокуса - Мирний Панас. Жанр: Иностранные языки. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Назад 1 2 3 Вперед

Перейти на страницу:

Усі розходяться в різні сторони. Адам і Єва, узявши дві чималих лушпаїни з горіхів, почали у їх збирати манну, а назбиравши повні, посідали рядком під деревом і почали їсти.

Єва. Ну й чого-то така смачна манна оця? Уживаєм щодня, а не докучає!

Адам. Бо господній се хліб… його воля свята!

Єва. А по правді скажи: чи тебе не кортить коли-небудь чого й іншого з'їсти?

Адам. І на думці нема. Та й чого?

Єва. Як чого?

Хіба в нас у раї їстівне не росте?

Он куріпка – дивись; молочай он буя;

А козельці заглядають аж в очі!

Або – он, на кущі, – як пасльон почорнів?

Аж сміються виноградові грона!

Адам.

Та й дурниця яка в твою голову йде!

Тож – живе, а живого господь

Заказав нам ніколи не їсти.

Єва.

Та я чула про се. Тільки дивно мені:

Нащо ж волю господь на усе нам подав,

Попустив, що захочем робити?

Адам.

Ну, то що? Волю – дав, а проте – наказав,

Як отут нам поводитись треба,

Щоб не вскочити в гріх.

Єва.

Ото й дивно мені!

Коли воля – то на все уже воля.

А то: воля – одно, а закон – не дає

Їй широко розпросторити крила:

І те можна, і те, а до того – то й зась!

Бо закон не велить, щоб не вскочити в гріх…

Задля чого ж оце, розкажи ти мені?

Адам (хитаючи головою).

Єво, Єво! Що це ти, нерозумная, плещеш?

Щось недобре в душі твоїй коїться, Єво!

Єва (сумно).

Не втаюсь: там щось є,

Щось непевне заклюнулось в неї

І полоха спокій мій, і спать не дає.

Чудні сни мою душу лякають щоночі!..

От і вчора: приснилось мені,

Що стоїш ти отам – на поляні

Гордий силою, що у тебе вона

Так і скаче із очей твоїх чорних,

Так і прище з усії постанови —

Владних рук, бистрих ніг і високого стану.

І та сила твоя так і тягне мене,

Так і вабить під захист могучий…

Там, – здається мені, – не боятимусь я

Анічого на світі; від всього забороне

Ота сила твоя і… щаслива, до тебе горнуся,

Заглядаю у вічі огненні твої,

Припадаю до високої груді,

Щоб спочити край серця твого,

Що так шпарко підкидається – б'ється…

І от, – чую, – як та ласка моя

Прокрадається в душу до тебе

І пестить починає її,

І голубити тихим спокоєм…

І мене ти на руки береш,

І колишеш тихесенько – тихо…

Адам прикро та ласкаво задивляється на Єву.

І заснула під тим доглядом я.

Вже не знаю, чи довго я спала, чи ні,

Тільки разом, мов шпигнув хто, – проснулась…

Коло мене тебе вже нема,

Якась неміч мене всю посіла,

Пов'язала мої руки і ноги,

Не дає очам глянути ясно!

У душі – страх піднявсь, серце – жаль навернув

І несказана туга насіла…

Чую я – пропадає навіки те щастя моє,

Що воно вже ніколи не вернеться знову!

Адам з жалем дивиться на Єву.

І від ляку й жаху разом кинулась я…

Ти лежиш на своєму ліжкові

Й тихо спиш… На великую силу

Перетерпіла я отой страх і той сон,

Поки знову заснула… Не знаю,

Що ясує цей сон?

Адам (понуро).

А чи молишся ти

Щиро богові, як спати лягаєш?

Єва.

Як і завжди – молюсь.

Адам (зітхнувши).

Ох, молися!.. Молись,

Бо тебе се лукавий доводе до сього.

Єва.

А лукавий – то хто? Ти де бачив його?

Адам.

Хоч не бачив, оже знаю про його.

Єва.

Кажеш: знаю? Розкажи ж ти мені,

Покажи, щоб я знала, кого стерегтися.

Адам.

Його бачить не можна: то – дух.

Єва.

Дух?… І бог – дух? і лукавий – то дух?

Як же їх розпізнати, збагнути?

Адам.

Нам не дано снаги, як збагнути їх нам,

То істоти без облуди, без тіла…

Бог є дух, чистий дух, як те небо, ясний,

Як те сонце, блискучий – яскравий,

Як повітря прозоре – невидимий-легкий,

А могучий – його силі кінця-краю немає.

Він – усе… Небо те – і високе, і синє,

З його зорями, місяцем, сонцем ясним,

Земля ся – із горами й водою,

Із усім, що на їй і під нею живе,

Росте, плава, і ходе, і дише, —

Все то він появив. Його творча рука

Із нічого усе те зробила;

Його сила свята – над усім тут віта,

Його воля – нам усім тут керує!

Що в нас волос? А й він не спаде

З голови без господньої волі святої…

Такий – бог… Він – і правда, й добро,

Він – і ласка та милость без міри

До того, хто отут по закону живе;

Гнів страшний – задля тих, хто не хоче

Покоритись закону його… А лукавий? То, Єво,

Дух нечистий, дух гордощів, зла,

Супротивник лихий божій волі.

Єва.

Що ж він, рівня йому? Другий бог?

Адам.

Бог – один; а лукавий був у його слугою…

От як янголи служать йому,

Херувими або серафими, —

Все то слуги його… І лукавий служив

Назад 1 2 3 Вперед

Перейти на страницу:

Мирний Панас читать все книги автора по порядку

Мирний Панас

Мирний Панас - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.

Спокуса отзывы

Отзывы читателей о книге Спокуса, автор: Мирний Панас. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mir-knigi.info.

Похожие книги на "Спокуса", Мирний Панас

Мирний Панас читать все книги автора по порядку

Спокуса отзывы