Твори - Хвильовий Микола Григорович

⁴ Мене, факел, фарес — перефразований вислів з Біблії (кн. пророка даниїла, гл. 5, 25): «Мене, мене, текел, упарсин (перес)» — слова-сим-воли, накреслені таємничою рукою на стіні палацу вавілонського царя Валтасара. Ці слова — пораховано, зважено, поділено — попереджали про взяття Вавілона персами, загибель вавілонського царства і поділ його між персами та мідянами.

⁵ «Красная нива» — літературно-художній масовий ілюстрований щотижневий журнал, виходив у Москві в 1923—1931 рр.

⁶Олесівські солов’ї — асоціація з відомим віршем Олександра Олеся (справжнє прізвище Кандиба Олександр Іванович; 1878 — 1944) «Чари ночі» («Сміються, плачуть солов’ї») (1904), що став, покладений на музику Миколою Лисенком, популярним романсом.

⁷ «Капітал» — головна паця Карла Маркса (1818—1883), яку він. писав протягом 1867—1883 рр., де здійснено фундаментальні економічні, філософські та історичні дослідження капіталістичного ладу.

⁸ Мікель -Анджело (Мікеланджело Буонарроті; І 475—1564) — італійський скульптор, живписець, архітектор і поет доби Відродження.

^уДостоєвський Федір Михайлович (1821—1881) —російський письменник, творчість якого мала величезний вплив на розвиток світової літератури і філсофської думки. У прозі Хвильового знаходимо немало ре-мінісценцій з творами Достоєвського.

¹⁰ Рафаель Санті (1483—1520) — італійський художник і архітектор доби високого Відродження.

¹¹ Б о я н — легендарний давньоруський співець-дружинник другої половини XI —початку XII ст. Про нього згадується в «Слові о полку Ігоревім».

¹² Горький Максим (справжнє прізвище Пешков Олексій Максимович; 1868—1936) — російський радянський письменник і громадський діяч.

¹³ Декарт Рене (1596—1650) —ранцузький філософ, математик, фізик і фізіоло.

¹⁴ Хрестові походи — військові походи західноєвропейських феодалів під релігійними лозунгами з метою захоплення земель, головним чином на мусульманському Сході (1096—1270).

,¹⁵ К і п л і н г Джозеф Редьярд (18.65——1936) — англійський письменник автор відомих творів «Мауглі» («Книга джунглів», 1894; «Друга книга джунглів», 1895), оповідань, казок, поетичних збірок.

¹⁶ «Р і к і - Т і к і - Т а в і» — індійська казка про відважного звірка мангуста, який боровся зі зміями.

¹⁷ Третьяковська галерея — один з провідних московських музеїв російського дореволюційного і багатонаціонального радянського мистецтва. Заснована визначним діячем російської культури Пашюм Михайловичем Третьяковим (1832—1898). 1892 р. зібрання було передане в дар Москві.

¹⁸ «Золотий гомін» — поема П. Г. Тичини (1891 —1967) із збірки «Сонячні кларнети», написана в 1917 р.

¹⁹ Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934) — український історик, державний і політичний діяч. Завідував кафедрою всесвітньої історії Львівського університету. З 1897 р.— голова товариства українських поступовців у Києві. З весни 1917 р.— лідер української партії соціалістів-революціо-нерів і голова Центральної ради. На початку 1919 р. емігрував. У 1924 р. з дозволу радянського уряду повернувся на Україну для наукової роботи, був обраний академіком АН УРСР та академіком АН СРСР.

²⁰ Не від Луки, а від повстанн я.— Мається на увазі євангеліст Лука і повстанські істини, які, мовляв, замінили істини євангельські.

²¹ Евклід (III ст. до н, е.) —давньогрецький математик.

²² Лобачевський Микола Іванович (1792—1856) — російський математик, творець першої неевклідової геометрії.

²³ Віфліємська зор я.— Мається на увазі біблійний епізод народження Христа у Віфліємі, неподалік Ієрусалима. Поява чудесної зорі сповіщає волхвам про народження Месії, і коли вони прийшли у Віфлієм, зоря спинилася над тим місцем, де знаходився немовля Христос.

ШЛЯХЕТНЕ ГНІЗДО

.Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 86—92),

1926 р.— у збірці оповідань «Злочин» (Харків: ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид/. Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.—Т. 1.—С. 141 — 149.

Порівняно з першодруком, автор, готуючи оповідання для трьохтомника, зробив деякі скорочення:

Зб. «Сині етюди»

Твори.— Т. 1

Рипить віз: ри-ип!

Тягнуться воли до Великої Шведської Могили.

Дєдушка приїде на хутір і дивиться на ярину.

(С. 143)

Рипить віз: ри-ип! (Кажуть, тут недалеко, був Петро перший, той, що Полуботка нашого — не нашого замучив, той, що на кістках згвалтованих, неспокійних степовиків наших збудував Петербург — вікно в Європу).

Тягнуться воли до Великої Шведської Могили. Великої тому: відціля Мазепа, тікав, окаяний, проклятий гетьман. Хіба він міг дати волю українському народові?

Прийшли сюди з півночі люде — з далекої півночі, з близької півночі, а ми хотіли волі... Хіба він міг дати волю невеселому краю?

(С. 88)

* Шкуровський — походить від прізвища Шкуро Андрія Григоровича (1886—1945) — білогвардійського генерала, командира кінного корпусу Добровільної армії Денікіна.

² Стол ипін Петро Аркадійович (1862—191IX — державний діяч царської Росії, з 1906 р. міністр внутрішніх справ і голова Ради міністрів у 1906—1911 рр.

³ Столпотвореніє вавілонське.— Мається на увазі біблійний переказ про будівництво вавілонської башти. Розгніваний Бог змішав мови будівників, щоб вони перестали розуміти один одного і припинили будівництво. Тут вжито у переносному значенні — порушення узвичаєного, руйнування усталених житейських, моральних законів і норм.

⁴ «Н о в а рада» — щоденна українська газета, що виходила в 1917— 1919 рр. у Києві за редакцією А. Ніковського. Була фактично продовженням забороненої царським урядом під час імперіалістичної війни прогресивної київської газети «Рада».

⁵ Сполкомщики — просторічне від російського «исполкомщики».

СИНІЙ ЛИСТОПАД

Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 93—ПО), 1926р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Мшсада. Твори: У 3-х т,— Харків, 1929.— Т. 1.—С. 150—171.

¹ Ф і г н е р Віра Миколаївна (1852—1942) — російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох замахів на Олександра

II. За процесом «14-ти» засуджена до смертної кари, яку було замінено довічною каторгою, 20 років перебувала у Шліссельбурзькій фортеці в одиночній камері. У 1906 р. втікла з архангельського поселення за кордон. У 1915 р. повернулася до Росії, опублікувала мемуари.

² Ельбрус — найвища вершина Кавказьких гір.

³ «Правда» — щоденна газета, орган ЦК КПРС, виходить з 1912р.

⁴ Колхіда — антична назва Кавказького узбережжя Чорного мФря, Західної Грузії.

⁵ Ш а м і л ь (1799—187|) — глава мусульманської військово-теократичної держави в Дагестані і Чечні, третій і останній імам (релігійний правитель

з 1834 р.), керівник національно-визвольної боротьби північнокавказьких горців проти російського колоніалізму. В 1859 р. був підступно полонений і засланий у Калугу. Тільки у 1870 р. йому вдалося втекти із заслання, помер Шаміль поблизу Медіни (тепер Саудівська Аравія) по дорозі в Мекку.

^ь «Інтернаціонал» — революційна пісня французького поета-кому-нара Ежена Потьє (1816—1887), написана 1871 р., стала гімном Комуністичної партії Радянського Союзу.

. ⁷ Чичиков — герой поеми в прозі М. В. Гоголя «Мертві душі» (1842).

⁸ Домбровський Ярослав (1836—1871)—польський революційний демократ, один з найактивніших військових діячів Паризької комуни.

⁹ Р о с с е л Луї-Натаніель (1844—1871) — французький військовий і політичний діяч,. Учасник франко-прусської війни. Обурений політикою французького уряду, ттодав у відставку і перейшов на бік Паризької комуни. Розробив план військових дій проти версальців. Після поразки комуни розстріляний за вироком трибуналу.