Ознакомительная версия. Доступно 35 страниц из 172
Дальша лекція і цікава розмова про використання меню у вихованні солдатів перед війною були перервані страшенним галасом нагорі, де кінчився урочистий обід.
Із хаотичної мішанини голосів вирізнявся різкий голос Біглера:
— Солдат повинен іще в мирний час знати, чого вимагає війна, а під час війни не забувати того, чого навчився на учбовому плацу.
Потім почулось сопіння поручника Дуба:
— Прошу констатувати, мене вже втретє ображають.
Нагорі відбувалися великі справи.
Поручника Дуба, який плекав уже відомі інтриганські наміри щодо кадета Біглера й саме тому потяг його до батальйонного командира, офіцери зустріли неймовірним ревом. Єврейська горілка діяла на всіх неперевершено.
Перебиваючи один одного, вони кричали, як скажені, натякаючи на кавалерійське мистецтво поручника Дуба: «Без конюха ні кроку!», «Наполоханий мустанг!», «Чи довго ви, колего, пробули серед ковбоїв на Заході?», «Цирковий наїзник».
Капітан Сагнер швидко налив Дубові чарку клятої горілки, і ображений поручник сів за стіл. Він підсунув старий поламаний стілець до надпоручника Лукаша, який привітав Дуба співчутливими словами:
— Ми вже, друже, все з’їли.
На смутну постать кадета Біглера ніхто не звертав уваги, хоч він, згідно з приписами, офіціально доповів про себе капітанові Сагнеру й іншим офіцерам навколо столу, повторюючи кілька разів підряд:
— Кадет Біглер прибув до штабу батальйону.
Біглер налив собі повну склянку, сів скромно біля вікна і чекав на відповідну хвилину, щоб пустити в повітря фейєрверк деяких відомостей, вичитаних із підручників.
Поручник Дуб, якому жахливий трунок ударив у голову, стукаючи пальцем по столу, ні сіло ні впало звернувся до капітана Сагнера:
— Ми з окружним начальником завжди, бувало, говорили: «Патріотизм, почуття обов’язку, самовдосконалення — це найкраща зброя на війні». Нагадую вам про це саме сьогодні, коли наші війська вже ось-ось перейдуть кордони.
* * *
До цих слів продиктував уже хворий Ярослав Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка під час світової війни». 3 січня 1923 року смерть навіки замкнула його уста і не дала скінчити один з найвидатніших і найпопулярніших романів, написаних після першої світової війни.
Коментарі
1
Ерцгерцог Фердінанд — Франц Фердінанд фон Есте (1863–1914), племінник австро-угорського цісаря Франца-Йосифа І, спадкоємець трону; був убитий разом із дружиною в Сараєві 28 червня 1914 р.
2
Конопіште — маєток ерцгерцога Фердінанда неподалік Праги.
3
… не треба було відбирати в них тієї Боснії та Герцеговіни. — 1878 р. після російсько-турецької війни Боснію та Герцеговіну захопила Австро-Угорщина, а 1908 р. Їх анексувала.
4
Нуслі — район Праги.
5
… пам'ятаєте того пана Луккені, що проштрикнув терпугом наш небіжчицю Єлизавету. — Луїджі Луккені 1898 р. вбив дружин Франца-Йосифа І.
6
Пам'ятаєте, як оті португальці підстрелили свого короля? — 1 лютого 1908 р. в Ліссабоні було вбито португальського короля Карла І.
7
Панкрац — в'язниця для політичних в'язнів у районі Праги з тією ж назвою.
8
Карлак — розмовна назва Карлової площі в Празі.
9
Младочех — член чеської буржуазної партії в Австро-Угорщині; на чолі цієї партії стояв доктор Карел Крамарж.
10
Бржетіслав Людвік — невигаданий персонаж — у Будейовицях справді був такий торговець худобою, але його загибель на ярмарку вигадана Швейком. Намагаючись помститись за свою мниму ганебну смерть, описану в романі, Бржетіслав Людвік, друг Я. Гашека з дитинства, видав 1946 р. спогади про автора «Пригод бравого вояка Швейка» і навів там деякі подробиці з особистого життя письменника.
11
Глубока — містечко в південній Чехії.
12
Мидловари — містечко, з якого походив батько Я. Гашека; сам Ярослав Гашек був громадянином Мидловарів.
13
… порадили Яреша, сторожа з Ражицької загати. — Натяк на діда Я. Гашека, який доглядав ставки князя Шварценберга.
14
Втратив сина Рудольфа ще молодим, у розквіті сил. — Рудольф — єдиний син цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа І — трагічно загинув 1889 р. за нез'ясованих обставин.
15
… пропав його брат Ян Орт… — ерцгерцог австрійський, принц Тосканський Йоганн 1889 р. зрікся свого титулу і взяв собі прізвище Орт; через рік пропав безвісти.
16
… а брата — мексіканського цісаря — розстріляли в якійсь фортеці під муром. — Ерцгерцог Фердінанд Максиміліан Габсбург був імператором Мексіки (1864–1867), імператорський трон здобув за допомогою французьких найманців. Мексіканські республіканці взяли його в полон і розстріляли у фортеці Кверетаро.
17
… показав йому орлика… — В Австро-Угорщині агенти таємної поліції носили значок із австрійським гербом, на якому зображений двоголовий орел.
18
«Гей, слов'яни» — пісня, текст якої написав 1834 р. у Празі Само Томашик, вперше опублікована 1838 р. у Словаччині; співали її на мотив польської мазурки. Пісня мала велику популярність і вважалася гімном слов'янських народів.
19
… зі сторінок книжки Ломброзо… — Ломброзо Чезаре (1835–1909), італійський професор-психіатр, який вивчав різні типи злочинців і в своїх працях обстоював думку про те, що причини всіх злочинів криються тільки в успадкованих, генетично обумовлених особливостях. Однак книги з назвою «Про типи злочинців» серед його праць немає.
20
Іспанські чоботи — середньовічне знаряддя тортур.
21
Ян Непомуцький — чеський католицький святий, покровитель Чехії. За легендами Ян із Помук (1340–1393) був вікарієм празького єпископату, за наказом короля Вацлава IV його втопили у Влтаві за те, що він відмовився виказати таємницю королеви, довірену йому на сповіді.
22
Елішчин міст — міст через Влтаву в Празі. Швейк помиляється, кажучи, що святого скинули саме з цього мосту, оскільки Елішчин міст побудований у XIX ст., а Непомуцький жив у XIV ст.
23
«Зелений Антон» — поліцейський фургон, у якому перевозили заарештованих. Свою назву дістав завдяки тому, що був зеленого кольору.
24
«Тессіг» — празький ресторан.
25
Геверох Антонін (1869–1928) — відомий чеський невропатолог і психіатр.
26
«Банзет» — празький ресторан.
27
Каллерсон, Вейкінг — прізвища, очевидно, вигадані Я. Гашеком.
28
Святий Вацлав — чеський князь Вацлав із роду Пршемисловичів (володарював у Чехії з 921-го по 935 р.), запровадив християнство в Чехії. Загинув від руки брата Болеслава, після смерті його канонізували.
Ознакомительная версия. Доступно 35 страниц из 172
