ДО ЕР. Вибране - Кіяновська Маріанна

Тут можно читать бесплатно ДО ЕР. Вибране - Кіяновська Маріанна. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Назад 1 2 3 4 5 6 ... 35 Вперед

Перейти на страницу:

«Хай Бог мені простить мій мармуровий кашель…»

Хай Бог мені простить мій мармуровий кашель:

Затамувавши дощ, тихесенько засну.

Я жінка, як вода, та тіло точить шашіль,

Немов серпнева суш вгризається в весну…

Усе, як ти казав, і все, як ти повірив.

Прийду до тебе в сни — і всі мости спалю.

Який же я поет, який, до чорта, лірик?

Я жінка, як вода, і я тебе люблю…

Хай Бог мене простить, спокушену й тривожну.

Стріла, яка летить, подібна на вужа…

Я так тебе люблю! — та ще мені не можна

Належати тобі, я все іще чужа…

«Кохаю тебе — обережно, тривожно, натужно…»

Кохаю тебе — обережно, тривожно, натужно.

І страшно спитати про завтра, й несила піти.

Ти скоро приїдеш — і ми собі радість натужимо.

Бо що таке радість? — усе, що даєш мені ти.

Причаєно й густо, і якось аж наче додому

Ти кожного разу наснишся мені, але знов

Змовчу тебе, рідний, не скажу про тебе нікому…

Це просто любов. Це всього лише просто любов.

«Анатомія втечі у жили чи травня, чи літа…»

Анатомія втечі у жили чи травня, чи літа.

Я тектиму із кров'ю в тобі, але ти не суди.

Так покутують вирок, і посаг, і борг. Суламіта —

Уселенська печаль із надтятих душею судин.

Я спокутую все, навіть більше, ніж можу і мушу,

Як данайські дари або ж дивні оази пустель…

Я кохаю тебе. То від щастя я вигризу душу,

Щоб не вила в розпуці на місяць… А решта — пусте…

Це ж не золота жили, не ігри з життям в Ельдорадо,

Це всього лиш любов, безпросвітна, як небо нічне.

Я кохаю тебе. І сьогодні я виберу зраду.

То чого ж ти, скажи, не пускаєш вмирати мене?

«Смирення хаос, почуттів гармидер…»

Смирення хаос, почуттів гармидер

Сто років тому упіймав би нас.

Ти був мені один-єдиний вітер,

Що в надрах снів притулками почавсь.

Стояла ніч і тихо сутеніла,

І я була єдина, як печать.

І чорна згуба іскрами синіла,

Бо так над лісом крилами кричать.

Віддай мені останній майже постріл,

Поцілений ув одяг і слова.

Земна обитель зім'ята, мов постіль,

В якій лиш смерть, як мова, ожива —

І знає все про кожного зі сущих.

І все спитає, і забуде все.

Ти тільки вітер — віщий, невидющий —

Та хто ж тебе на небо вознесе?

«Вивищую тебе, вивіщую, як вмію…»

Вивищую тебе, вивіщую, як вмію,

В котромусь із говінь, як плакала в гнізді.

Я знаю нас удвох, і я часами мрію

Словами одкровень, гудками поїздів.

Бо відгомін плачу — як блискавка крислата,

І кожен день — ніщо в притулку забуття.

У човниках долонь душа шукає свята,

Ховається у смерть і плаче, як дитя.

«Мене не впізнаєш, як тих, що приходять уперше…»

Мене не впізнаєш, як тих, що приходять уперше,

Аж поки не стану в клепсидрі прозорим піском.

Я стрінусь тобі, об сузір'я долоні обдерши,

Наповнивши пальці небесним густим молоком.

Бо значення слів ні тобі, ні мені не відомі.

Ідемо повз світ, мовчазні хіроманти доріг.

А потім, вві сні, ми з тобою зустрінемось в домі,

Який ти в мені розбудив — а дожити не зміг.

«Зіграємо в партію долі, де чорне і біле…»

Зіграємо в партію долі, де чорне і біле.

Ти будеш король на останній для себе межі,

Подібній до смерті. Дорога пряма і безтіла.

На матових шахах від смерку лежать вітражі.

Поділено навпіл повітря — для дня і для ночі…

Без права на подих прокинуся — і не засну.

На двох циферблатах — тривання, якого не хочу,

А стрілка хвилинна по колу вертає весну.

То вліво, то вправо — то чорним, то білим шляхами…

І що там під снігом, і що, коли снігу нема?

Нам чорним по білому — легше, світліше до храму…

Та біле згортає із дошки вода, як пітьма…

«Наглядати, збиваючи з квітів пилок…»

Наглядати, збиваючи з квітів пилок:

Ейфорія дощу, загусання проміння.

Я караю себе — мимоволі, щокрок —

Оббиваючи ноги об свіже каміння.

Не забудь мене вмерти: я нині піду.

Не забудь не забути: я майже щаслива.

То не жінка ридає в твоєму саду,

То у зелень брунатну вгризається злива.

Поцілуй мене в очі — і ще раз, і ще —

Нетутешню, як світ, що лишився без Бога…

Я караю себе мимовільним дощем:

Наче жінка, печаль, і печаль — як дорога.

«Отже, звідки ітиму в прозорі поля неповернень?..»

Отже, звідки ітиму в прозорі поля неповернень?

Чи згадаю імення? Чи літо мене збереже?

Проминання тривожні. Суниці настоюють червень.

Я кохаю тебе — не учора, не завтра, а вже!

Прозираю в очах іронічність — прости мені, Боже,

Перехресні дороги з холодних твоїх берегів.

Чи захочеш забути? А може?.. А може?.. А може?..

Це ж не вихор, а вирок. Не втома Господня, а гнів.

Дрібно дихають ніздрі останньої в світі стежини:

Їй тривога до ранку — як в бранному полі кістки…

Я вертатимусь в душу єдиної тої людини,

Що не вміла мене пригадати — або навпаки…

Назад 1 2 3 4 5 6 ... 35 Вперед

Перейти на страницу:

Кіяновська Маріанна читать все книги автора по порядку

Кіяновська Маріанна

Кіяновська Маріанна - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.

ДО ЕР. Вибране отзывы

Отзывы читателей о книге ДО ЕР. Вибране, автор: Кіяновська Маріанна. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mir-knigi.info.

Похожие книги на "ДО ЕР. Вибране", Кіяновська Маріанна

Кіяновська Маріанна читать все книги автора по порядку

ДО ЕР. Вибране отзывы