Mir-knigi.info
Добавить в Закладки
mir-knigi.info » Книги » Разное » Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович

Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович

Тут можно читать бесплатно Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 ... 38 39 40 41 42 Вперед
Перейти на страницу:
Конец ознакомительного отрывкаКупить книгу

Ознакомительная версия. Доступно 9 страниц из 42

XIII
«Бог дав нам світ, - оз­вавсь тоді сповідник
Султанський, - а ди­явол дав нам тьму.
Оце ж і шеп­че з пек­ла про­повідник
Про Бо­жий світ мізер­но­му уму;
А наш мізер­ний ум, не­мов та ри­ба,
Хапає вуд­ку за кри­ше­ник хліба,
За ту при­на­ду… Так Са­та­наїл [136]
Вловляє грішні душі в Бо­га сил!
XIV
Вловив лу­ка­вий і мо­го Ос­ма­на.
Тепер йо­му бай­ду­же про всіх мул,
Про всіх імамів з Мек­ки й Тур­кес­та­на:
Нас по­вер­нув у мот­лох, ув огул.
Боговідступні лют­ри да ла­тинці,
Оце йо­го і гості, й поб­ра­тимці,
Що за­бу­ва­ють Бо­га для на­ук,
Сміються й з раю, й з без­ко­неч­них мук.
XV
Іде вой­ною про­ти Ле­хис­та­на,
А в нього, не­не, на умі не те:
Його мо­ро­чить дум­ка ока­ян­на -
І в нас, і в вас зне­ва­жи­ти свя­те:
«З кай­данів му­шу ро­зум роз­ку­ва­ти
І кожній вірі пра­во рівне да­ти.
Нема ж бо й Бо­га, тільки ро­зум єсть:
У ро­зумі і сла­ва на­ша й честь».
XVI
Рятуймо ж, не­не, предківщи­ну лю­бу,
Як тур­чин, сер­бин, так і сам ко­зак!
Одна до­ро­га нам че­рез цю згу­бу,
Один про всіх спа­сен­ний, слав­ний шлях!
Нехай іде на­ро­ди во­юва­ти,
З не­волі їх, мов­ля­ли, виз­во­ля­ти,
А ми зробімо, щоб він там поліг,
Щоб зник­нув, як із гір вес­ною сніг!»
XVII
«Зробімо, - мирк­ну­ла, - та як зро­би­ти?»
«Ось слу­хай, не­не: ми вже знаєм як.
Від Ца­рег­ра­ду шлях до вас не би­тий,
Та й не ко­рот­кий, ка­жуть лю­де, шлях.
На довгій ниві й на віку бу­ває
Всього з лю­ди­ною. Не­хай впо­ває
Наш бе­зувір на до­лю, що йо­му
Всміхається, пре­гор­до­му уму.
XVIII
Ми ж із по­пом-письмен­ни­ком сми­рен­но,
Як по­велів за­кон і вам, і нам,
Сю змірку­ва­ли річ, і пов­сяк­ден­но
Мольби воз­но­сим к Бо­жим не­бе­сам,
Щоб світ був світом, тьма зіста­лась тьмою,
І щоб та­кою кля­тою вой­ною
Безбожник нас під нозі не по­дав
Тому, хто й древ­ле про­ти світу встав.
XIX
Мольби мольба­ми, не­не… Ти се знаєш
І на собі, що ло­ба на­товк­ла
Поклонами до­зем­ни­ми, та й чаєш
Від рук л ю д с ь к и х ря­тун­ку і доб­ра…
Мольби мольба­ми, а ру­ка ру­кою.
Зорудуєм про­тив обох вой­ною,
Против обох обер­не­мо той міч,
Що хо­че з дня зро­би­ти тем­ну ніч…» [137]

ПОСПІВ

І
Так Му­за ху­тор­на, в роз­луці з рідним краєм,
Із ду­мок, мов з пе­рел, на­мис­теч­ко ни­за­ла:
Тиняючись од­на по­над чу­жим Ду­наєм,
Забутими се­бе пісня­ми роз­ва­жа­ла.
Втішалася во­на своїм сер­деч­ним раєм,
Коханим спо­мин­кам вінки густі зви­ва­ла,
І, звив­ши за­паш­ний, пус­ка­ла по Ду­наю:
Пливи, віноч­ку мій, пли­ви з чу­жо­го краю!
ІІ
Прямуй до русько­го прос­лав­ле­но­го мо­ря,
Де славні под­ви­ги нес­ла­вою нам ста­ли,
Де зав­да­ва­ли ми тяж­ко­го лю­дям го­ря,
І греків, і бол­гар, як турків пліндру­ва­ли.
Скажи всім яго­дам сво­го й чу­жо­го по­ля,
Що ми пе­ред­су­ди дав­няшні за­нед­ба­ли,
Що ди­ви­мось на світ, як нам ве­лить при­ро­да
І сер­ця пра­во­та, і ро­зу­му сво­бо­да.
ІІІ
Народи сла­ви­лись ве­ли­ки­ми му­жа­ми
Войни й політи­ки, на­уки і іскуст­ва,
А ми пи­шаємось дівча­та­ми й жінка­ми,
Вінцями кра­со­ти, скарбівни­ця­ми чувст­ва.
Розкішне жи­ву­чи ра­ями-ху­то­ра­ми,
Столичного во­ни не зна­ють ду­шо­губст­ва,
Мов зорі, в чис­тоті круг жизні со­вер­ша­ють,
Піснями вічни­ми сер­ця нам просвіща­ють.
IV
Ні пин­да ба­гачів, ні ди­ка злість го­ло­ти,
Ні ба­ла­мут­но­го попівства тем­на си­ла,
Ні без пу­тя війна, наслідни­ця тісно­ти,
Ні шко­ла ду­ху в них жи­во­го не вга­си­ла.
Дознавши мук гірких, не­долі і тур­бо­ти,
Душа їх в не­бе­са в самій собі зро­би­ла;
Мов рай­ське бо­жест­во, на нас во­ни взи­ра­ють
І сер­цем ма­тернім всі про­ви­ни про­ща­ють.
V
Поезія й лю­бов з ко­лис­ки до мо­ги­ли
Серед без­пу­тиці на путь їх нас­тав­ля­ли,
їх душі привітні від лю­тості хра­ни­ли,
І нам їх чис­ти­ми, без пля­ми, завіша­ли.
Гуляв-буяв ко­зак, - во­ни йо­го лю­би­ли,
Мов жерт­ву ідольську, квітка­ми зук­ра­ша­ли,
Сльозами від грязі об­мив­ши і від крові,
Вікам но­вим нес­ли бла­гую вість лю­бові.
вернуться

136

- Сатанаїл - середньовічні богомоли (єресьна хри­сти­ян­ському грунті, типологічна манихейству) говорили про Сатанаїла (Сатана плюс el, «Бог») як сина Бога і брата Ісуса Христа.

вернуться

137

- Кінець поеми згорів під хуторну пожежу.

Ознакомительная версия. Доступно 9 страниц из 42

Назад 1 ... 38 39 40 41 42 Вперед
Перейти на страницу:

Похожие книги на "Маруся Богуславка", Кулиш Пантелеймон Александрович

Книги похожие на "Маруся Богуславка" читать онлайн бесплатно полные версии.

Кулиш Пантелеймон Александрович читать все книги автора по порядку

Кулиш Пантелеймон Александрович

Кулиш Пантелеймон Александрович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.

Маруся Богуславка отзывы

Отзывы читателей о книге Маруся Богуславка, автор: Кулиш Пантелеймон Александрович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mir-knigi.info.

Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*