Ой у чистім полі да близько дороги,
 Там стоїть наметець великий, шовковий,
 А у тім наметці стоїть стіл тисовий
 Да гетьман Хмельницький сидить конець стола,
 Молодці-козаки стоять доокола.
 Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи,
 По всей Україні розсилає вісти…
 Військо куренноє в поход виступало,
 Ляхи розроняло да Львів обступляло.
 Як гетьман Хмельницький кіньми навернув -
 Та й Львів ся здвигнув;
 Як гетьман Хмельницький шаблею звив -
 Та й Львів ся поклонив.
 На розсвіті з замку із рушниць стрілєли,
 А смерком козаки замок підпалили
 Да раненько доокола весь Львів обступили.
 Ударили з самопалів - двори погоріли.
 А гетьман Хмельницький посли посилав,
 Словами промовляв:
 «Як будете миритися,
 На окуп винесіть три миси червоних,
 На окуп виведіть сто коней вороних.
 Як будете битися,
 Мечами рознесу мури високії,
 А кіньми розорю двори біленькії…»
 А у Львові рано всі дзвони заграли,
 А високі ворота остіжом упали.