Mir-knigi.info
Добавить в Закладки
mir-knigi.info » Книги » Разное » Приказки - Руданський Степан Васильевич

Приказки - Руданський Степан Васильевич

Тут можно читать бесплатно Приказки - Руданський Степан Васильевич. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 ... 7 8 9 10 11 ... 30 Вперед
Перейти на страницу:

ЩО КОМУ ГОДИТЬСЯ

«Jak wy, chlo­pie, te­go po­pa
Calujecie w re­ke?
Ja bym jego nie ca­lo­wal,
Zeb bra­li na me­ke,
Juz bym wo­lal psa ca­lo­wac!» [1]
Мужик злиться, злиться:
«Та так,- ка­же,- яс­ний па­не,
Що ко­му го­диться!»

ПЕРЕКУСІТЬ, ПАНЕ!

Обсунулась ста­ра греб­ля,
Місток по­хи­лив­ся,
Спала річка не­ве­лич­ка,
Млинок за­ва­лив­ся.
На камінні кілька хлопців
Черепками грає,
Аж сту­пою че­рез греб­лю
Панок проїжджає.
«Помагайбіг,- ка­же,- хлопці!»
«Помагайбіг, па­не!»
«А що, у вас мли­нок ме­ле?»
«Таже ме­ле, па­не!»
«А гов­на змо­ло­ти мож­на!»
«Перекусіть, па­не!
Як су­хеє во­но тілько,
То зме­леться, па­не!»

ОЙ ПИТОНЬКИ-ПИТОНЬКИ

Лежить дідич на пос­телі,
Як ба­ри­ло, гру­бий…
Його ло­кай су­хо­ща­вий
Заснув ко­ло гру­би…
Заснув ло­кай ко­ло гру­би,
Води не на­пив­ся…
Як захтілось йо­му пи­ти -
Бідний про­бу­див­ся…
«Ой пи­тоньки,ой пи­тоньки» -
Зачав про­мов­ля­ти,
Та лінується пся­юха
За во­дою вста­ти…
Аж тут дідич із пос­телі:
«Роdaj wody, Janie» [2]
Локай рап­том ісхва­тив­ся
«Зараз, - ка­же, - па­не!..»
Дає па­ну во­ди склян­ку:
«Проше, яс­ний па­не!..»
«То dlа сіеbіе! [3] - пан го­во­рить,-
Napij sie gal­ga­nie»! [4]

ПІП НА ПУЩІ

Начитався піп удо­вий,
Як святії жи­ли,
Як то во­ни по пус­ти­нях
Господа мо­ли­ли…
Та й за­ду­мав і сам, грішний,
З світом поп­ро­ща­тись,
Зайти ку­ди межі пущі
Та й собі спа­са­тись.
І зібрав усю гро­ма­ду,
З нею розп­рос­тив­ся;
Взяв з со­бою мо­ли­тов­ник,
В пу­щу відда­лив­ся…
Але де йо­му до пущі!
Привик до ков­бас­ки,
До ча­роч­ки горілоч­ки,
До бор­щу та каш­ки…
Привик собі як ча­са­ми
То й де­чо­го вжи­ти…
Та де йо­му се­ред пущі
Корінцями жи­ти!
Пробув в пущі одні сут­ки;
Ба щось не пря­деться…
Пробув другі піп удо­вий -
Ба вже й нит­ка рветься…
Взяв доб­родій мо­ли­тов­ник,
Назад по­вер­тає.
«А що ж то ви не на пущі?» -
Громада пи­тає.
«Не пи­тай­те, добрі лю­ди! -
Став піп го­во­ри­ти. -
Не з та­ки­ми жи­во­та­ми
Серед пущі жи­ти!..»

СПОВІДЬ

Хто не знає, що по­пи все
Звикли на дур­ни­цю!
Сповідав раз їден по­пик
Грішну мо­ло­ди­цю…
Молодиця мо­ло­дая,
Тлуста, урод­ли­ва;
Груди білі - як зба­ня­та;
Сама чор­ноб­ри­ва.
Піп нак­рив ї пат­рахілем,
Ніби сповідає,
А сам ма­ло не при­лип­не,
Її про­мов­ляє:
«Чи не мож­на, мо­ло­дич­ко,
В те­бе по­жи­ви­тись?
Буду за тя гос­по­деві
День і ніч мо­ли­тись.
Я ще здав­на те­бе люб­лю!..» -
Піп її тур­ко­че…
Молодиця й собі ка­же:
«А я вас, па­нот­че!»
Дзвонять дзво­ни на «Дос­той­но»,
Дзвонять - і по всьому.
Йде чор­ня­ва мо­ло­ди­ця
Із церк­ви до­до­му.
Тілько двері відхи­ли­ла -
Чоловік оз­вав­ся:
«Чого те­бе на сповіді
Батюшка пи­тав­ся?»
«Ет! Чо­го він не пи­тав­ся!
Чи все спам’ятаю?..
Хотів му­ки на прос­ку­ри,
Питав, чи не маю».
«Ні, пся­юхо!.. Не до шми­ги!
Не му­ки він хо­че!
Чув я доб­ре, як ка­за­ла-сь:
«А я вас, па­нот­че!»
Стережися, ко­ли хо­чеш!..
А то як по­чую,
То й тобі му­ки на­ме­лю,
Й йо­му на­пет­люю!»

17 ап­ре­ля

СХОВАЛАСЬ

По ор­дані, [5] як зви­чай­не
У лю­дей бу­ває,
Ходить ба­тюш­ка з кро­пи­лом
Хати ок­роп­ляє.
І, зви­чай­не, як ба­тюш­ка, -
Чого ж тут бо­ятись?
Але од­на мо­ло­ди­ця -
Ні, та­ки хо­ва­тись…
Ставить діти на припічку,
Каже їм ка­за­ти,
Що ма­тері не­ма вдо­ма,
На яр­мар­ку ма­ти.
Сама жи­во під пос­те­лю,
Ноги підги­нає.
Аж при­хо­дить і ба­тюш­ка,
«В Ор­дані» співає.
І співає, ок­роп­ляє
Образи й по­ро­ги,
Далі сте­лю і пос­те­лю -
Та й заг­ля­нув но­ги.
По «Ордані» дає дітям
Хреста цілу­ва­ти
Та й пи­тає, мов не знає:
«А де ж ва­ша ма­ти!»
«Пішла ма­ти на яр­ма­рок!
Нема вдо­ма ма­ми!..» -
Запищали малі діти
Різно го­ло­са­ми.
«То скажіть же своїй мамі, -
Й по­ка­зав ру­кою, -
Нехай бе­ре на яр­ма­рок
І но­ги з со­бою».
вернуться

1

- Як ви, хло­пе, то­го по­па

Цілуєте в ру­ку?

Я б йо­го не цілу­вав,

Щоб бра­ли на му­ки.

Вже б волів пса цілу­ва­ти!

вернуться

2

- Подай води, Джені (польськ.)

вернуться

3

- То для себе (польськ.)

вернуться

4

- Випий галгані (польськ.)

вернуться

5

- після цер­ков­но­го свя­та во­дох­ре­ща (богоявлення, Йор­да­на, яке відзна­чається 19 січня).

Назад 1 ... 7 8 9 10 11 ... 30 Вперед
Перейти на страницу:

Похожие книги на "Приказки", Руданський Степан Васильевич

Книги похожие на "Приказки" читать онлайн бесплатно полные версии.

Руданський Степан Васильевич читать все книги автора по порядку

Руданський Степан Васильевич

Руданський Степан Васильевич - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.

Приказки отзывы

Отзывы читателей о книге Приказки, автор: Руданський Степан Васильевич. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mir-knigi.info.

Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*