11 Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
12 Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
13 Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
14 Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
15 Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
16 Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
17 О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
18 Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
19 О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
20 Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
21 Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
22 Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
23 Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
24 Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.
139 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида.
1-2 Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів:
3 вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви,
4 гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх.
5 Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого.
6 Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму.
7 Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого!
8 Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви.
9 Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися.
10 Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх.
11 Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали.
12 Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі.
13 Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним.
14 І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.
Слава…
140 псалом
Псалом Давида.
1 Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе.
2 Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня.
3 Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх.
4 Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх.
5 Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї.
6 І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх.
7 Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом.
8 На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.
9 Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні.
10 У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.
141 псалом
Повчання Давида.
Молитва його, коли він був у печері.
1 Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся.
2 Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
3 Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
4 Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
5 Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
6 Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
7 Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
142 псалом
Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]
1 Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.
2 І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
3 Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.
4 І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.
5 Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.
6 До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.
7 Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.
8 Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.
9 Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,
10 навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;
11 імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою
12 і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.
Слава…
Тропарі
Після 19-ї кафізми Трисвяте...
І тропарі, глас 7.
Дякуючи, славлю Тебе, Боже мій, що Ти всім грішникам даєш покаяння. Не осором же мене, Спасителю, коли прийдеш судити нас за недобрі діла наші.
Слава...
