Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович

7 Голос Господень сипле поломя огняне, голос Господень пустиню потрясає, Господь трясе пустиню Кадейську!

8 Од голосу Господнього злягає ланя, і опадає лїсове листє; і все в храмі його - все говорить: величиє!

9 Господь над водами сидить на престолї, і сидить Господь, як царь вічний.

10 Господь дасть потугу народові свому, Господь дарує супокій народові свому.

Псалтир 30

1 Псальма на посьвят дому Давидового. В ознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.

2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.

3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.

4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!

5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.

6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.

7 Господи, - з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,

8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.

9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?

10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!

11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.

12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!

Псалтир 31

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н а тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.

2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!

3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.

4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.

5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

6 Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.

7 Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,

8 І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.

9 Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.

10 Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.

11 Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.

12 Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.

13 Чув бо я брехню від багацько людей - кругом пострах - як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.

14 Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!

15 Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!

16 Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!

17 Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!

18 Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!

19 Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.

20 Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.

21 Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.

22 Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.

23 Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.

24 Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.

Псалтир 32

1 Давидова пісня про науку людям. Б лажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.

2 Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!

3 Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.

4 Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.

5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.

6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь - не досягне його.

7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.

8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.

9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.

10 Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.

11 Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!

Псалтир 33

1 Р адуйтесь, праведні в Господї! Щирим личить сьпівати псальми.

2 Прославляйте Господа на гуслях; сьпівайте псальми при гарфі десятострунній.

3 Засьпівайте йому нову пісню! Грайте-вигравайте з веселим відгуком.

4 Бо праве слово Господнє, і всї дїла його вірні.

5 Він любить справедливість і правду; земля повна доброти Господа.

6 Словом Господнїм сотворені небеса, і все войнство їх - подихом уст його.

7 Він збирає всї морські води до купи, і русла для поводї прокладає.

8 Нехай боїться Господа вся земля! Перед ним нехай мають страх всї, що жиють на сьвітї!

9 Бо він сказав, і було так; він звелїв, і сталось.

10 Господь повертає в нїщо раду народів, він нївечить задуми людські.

11 Присуд Господнїй тріває вічно, помисли серця його з роду в рід.

12 Щасливі народи, що зовуть Господа Богом своїм, - народ, що вибрав його собі за власність!

13 Господь поглядає з неба, він бачить всїх дїтей людських.

14 З престола дому свого дивиться він на всїх живущих на землї;

15 Він, що сотворив усї серця їх, що знає всї дїла їх.

16 Не спасає царя велике військо його, і не визволиться лицарь великою силою своєю.

17 Марна надїя спастись конем; хоч велика в його сила, не втїкти йому.

18 Ось бо Господнї очі на тих, що бояться його, на тих, що вповають на милосердє його,

19 Щоб рятувати душу їх од смертї, і спасти життє під час голоднечі.

20 Душа наша чекає на Господа; він наша поміч і щит наш.

21 Ним звеселиться серце наше, бо ми вповали на сьвяте імя його.

22 Милосердє твоє, Господи, нехай буде над нами, ми бо вповали на тебе.

Псалтир 34

1 Псальма Давидова по случаю, як він притворився розумом перед Авімелехом, і той відпустив його, й він вийшов. Б лагословлю Господа по всяк час, без устанку хвала його буде в устах моїх.

2 Господом хвалити меться душа моя; почують те смирні і звеселяться.

3 Звеличайте Господа вкупі зо мною, і вознесїм імя його!

4 Я шукав Господа, і він озвався до мене, і від всякої журби збавив мене.

5 Хто вбачає на Господа, розвеселиться, і лице його не осоромиться.

6 Той бідолашний благав, і Господь почув його, і від всїх напастей вислобонив його.

7 Ангел Господень чатує кругом боящихся його; і визволяє їх.

8 Спробуйте і дізнайтесь, що Господь благий; щасливий чоловік той, що вповає на него.

9 Бійтесь Господа, ви, сьвяті його! Бо не знають недостатку ті, що бояться його.

10 Левчуки терплять голод і недостаток, але ж ті, що шукають Бога, у всякому добрі не зазнають недостатку.

11 Прийдїте, сини людські, послухайте мене; навчу вас страху Господнього.

12 Хто чоловік той, що рад би жити, любить днї, щоб вжиткувати добро?

13 Держи язик від злого, а уста твої, щоб не говорили зрадливо;