Mir-knigi.info
mir-knigi.info » Книги » Юмор » Юмористическая проза » Альбом сатири та гумору - Вишня Остап

Альбом сатири та гумору - Вишня Остап

Тут можно читать бесплатно Альбом сатири та гумору - Вишня Остап. Жанр: Юмористическая проза / Юмористические стихи / Сатира / Анекдоты. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Название:
Альбом сатири та гумору
Дата добавления:
17 март 2020
Количество просмотров:
388
Читать онлайн
Альбом сатири та гумору - Вишня Остап
Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Альбом сатири та гумору - Вишня Остап краткое содержание

Альбом сатири та гумору - Вишня Остап - описание и краткое содержание, автор Вишня Остап, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки mir-knigi.info

Альбом сатири та гумору

📚 "Альбом сатири та гумору" - це збірка гумористичних оповідань, які дарують читачам море посмішок і веселощів. Головний герой книги - Василь, справжній майстер жарту та веселощів, який завжди знаходить вихід з будь-якої ситуації за допомогою гострого гумору та сатири.

У цій книзі ви знайдете найкращі твори автора, які неодмінно розсмішать вас і піднімуть настрій. Кожна сторінка "Альбому сатири та гумору" наповнена яскравими образами, цікавими ситуаціями та несподіваними поворотами подій.

Не пропустіть нагоду насолодитися цією чудовою книгою, яка стане відмінним вибором для вечірнього читання або подарунком для близьких та друзів.

Про автора

🖋️ Вишня Остап - талановитий письменник, який відомий своїм унікальним почерком та глибоким почуттям гумору. Його твори завжди відзначаються оригінальністю та своєрідністю, завдяки чому вони завойовують серця читачів по всьому світу.

Завітайте на сайт mir-knigi.info, де ви зможете читати книги онлайн безкоштовно і без реєстрації. Тут зібрані найкращі бестселери та літературні шедеври, які неодмінно зроблять ваш день яскравішим та насиченішим.

Альбом сатири та гумору читать онлайн бесплатно

Альбом сатири та гумору - читать книгу онлайн бесплатно, автор Вишня Остап
Назад 1 2 3 4 5 ... 14 Вперед
Перейти на страницу:
Альбом сатири та гумору - doc2fb_image_02000001.jpg
Альбом сатири та гумору - doc2fb_image_02000002.jpg

АЛЬБОМ САТИРИ ТА ГУМОРУ

ЗА РЕДАКЦІЄЮ
С. ЩУПАКА й Б. АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА
______________________________________
Видавництво «ПРОЛЕТАРСЬКА ПРАВДА»
КИЇВ — 1927
______________________________________

ЗАПИСНА КНИЖКА

Тікати було вже нікуди: поперед нас слалось рівне й безкрає поле, а позаду з села гналась ціла юрба люду. Попереду всіх біг стражник, і кричав:

— Ге-ей! А ну, гей там! Підожди!

І вимахував над головою в себе рукою так, ніби поганяв волів.

— Зупиняймось? — безнадійно спитав мене Антип.

— Зупиняймось.

Ми зупинились. Антип вирвав стеблину жита і, покусуючи її, дивився до села на погоню. І погляд йому був понурий та блискучий, як промінь сонця з-під чорної навислої хмари.

— «В калоші?» — посміхнувсь я до його.

Власне кажучи, смішного в нашому становищі було мало. Найменше, що з нами могло статись, це те, що нас поб’ють, звяжуть і поволочать у повітову тюрму.

Антип теж похмуро посміхнувся.

— Бач, я казав, що треба з вечора виходити з села.

— Де твої прокламації? — живо перебив він: — Ховай в жито! Швидче! Сядем обидва, ніби стомились...

Ми помалу сіли під житом. Я витяг з-за пазухи пак прокламацій, які зостались у нас ще на одно село, і, не одвертаючись од жита, вирив руками ямку, поклав туди пак і засипав землею. Наверх натрусив трави.

—Так... — скоса озирнувши мою роботу, промовив Антип.

Погоня наближалась.

Стражник одною рукою придержує шаблю, а другою широко махає то взад, то вперед, немов відбиваються від когось позаду. Трохи оддалік бігли ще люди, а коло їх купа дітвори.

Антип похмуро кусав стеблину і чудно бігав очима навкруги, немов шукав чогось.

А я нічого вже не шукав. Чого там дурно тратити сили, пускайсь на дно та й усе.

Ось зовсім близько. У стражника руденька борідка, очі напружено, гостро втоплені в нас. На грудях у такт підстрибує шнурок від револьвера. Лице червоне, задихане.

Раптом Антип стріпнувся, повернувся до мене й швидко зашепотів:

— Слухай: я хочу спробувати одну штуку. Старайсь робити, як я. Чуєш? Я хочу...

Але докінчити не встиг. Перед нами вже стояв стражник і, трудно дихаючи, розглядав нас. З-за плеча його виглядало злякано-зацікавлене лице дядька.

— Ну, вставайте! Ходім! — суворо хитнув головою стражник. Я не рушився, ждучи, що робитиме Антип.

Цей помалу подвівся, став на свої довгі, тонкі ноги й почав мовчки розглядати стражника. Пильно, серйозно, з виразом поважности. На лиці ніякого замішання, хвилювання. Нарешті, зупинившись на лиці злегка здивованого поліціянта, спитав:

— Ти — чін сєльской поліції, голубчик? Нєправда-лі?

«Чін сєльской поліції» ще більш похмурився.

— Ну, та що? Ну, ти вставай!

Я теж устав.

— Куда же ти зовьош нас ідті? І зачем остановіл нас? — спокійно, з цікавістю запитав Антип.

— 3араз побачите! Ну, марш! Данило, ставайте з боку. Та глядіть, як що, так ломакою прямо по голові...

У Данила в руках справді була паличка, яку по справедливости ннакше й не можна було назвати. Він став коло мене і, косо позираючи, наготовив свою зброю. Почувалось, що людина на своїм віку не бувала часто в такім становищі. Але ломаку держав серйозно й уважно.

— Ну, рушай! — шарпнув стражник за рукав Аитипа.

Антип зробив строге лице.

— Позволь мілий человєк, так нєльзя... Как чін поліції ти должен об’ясніть людям, почему останавліваєш іх. Ето во пєрвих. Далєє: ісполняя отвєтствєнную обязанность охранєнія порядка і тішини і прі том, будучі е... е... конфіденціально пріставлєн к ісполнюнію существующіх законов Російской Імпєрії, ти должен нє нарушать ониє, а, наоборот, поощрять і подавать прімєр. Понял?

І Антип навіть витягнув перед своїм довгим блідим носом палець і хитнув повчаюче головою.

Лице Данила стало виявляти наплив, очевидно, несподіваних переживань. Очі йому поширились і забігали то на нас, то на стражника. Губи ще більш одвисли.

Але я був також здивований: при наших мужицьких штанях, свитках, чоботях. і т. инш. російська мова якраз було те, що могло нас цілком затовкмачить у «калошу».

На стражника це, дійсно, зробило відповідне вражіння. Він озирнув нас, потім хитнув до Антипа головою й коротко сказав:

— Покажи пашпорт!

Я понуро стис губи й одвернувся. З цього йому й треба було почати.

— Паспорт? Вот ето — правільний вопрос! — похвалив Антип. — Да... так імєнно слєдовало і начать. Но без грубостєй, вєжліво, строго. Да... Но тєбє ми всьо такі нє покажем... Тєбє нєльзя. Ісправніку, становому єщо можна, но ніжніє чіни не могут смотрєть...

Тимчасом надбігла друга частина погоні: дядьки й дітвора. Дітвора зараз же поховалась за ноги дядьків і визирала з-за них, як з-за дерев.

Дядьки шепотілись і поглядали на нас. Всі сопли від швидкої ходи.

— Ну, када так, так марш! Нічого тут! — хитнув рішуче стражник головою. — Рушайте, Данило!

— Подожді, не торопісь... — поважно простягнув руку до Данила Антип і повернувся до стражника: — єщо раз спрашіваю: по какому поводу ти позволяєш сєбє останавлівать прохожіх на дорогє?

— Семенюк! — раптом підняв голову стражник до дядьків. — Ето вони?

Серед голів, одна посміхнулась, хитнулась і промовила:

— Вони самі!.. Оттой, нижчий, кидав до мене, а вищий у церкву...

—Что «кидав»? — здивовано спитав Антип. Я теж непорозуміло дививсь навкруги.

— Уже забули? — добродушно посміхнулась голова Семенюка. — Бамажечки... З красними печатями... Прокламації.

Всі гостро дивились на нас.

Але якби ці дядьки разом з стражником раптом перевернулись у Китайську депутацію, що нас закликала-б на царство до їх — на лиці Антипа не виявилось би більшого здивовання, ніж тепер.

Ні страху, ні ніяковости, а тільки здивовання. Видно, що чоловік всього сподівався, але прокламацій...

Він глянув на мене, на стражника, на дядьків. Я теж глянув на його, на стражника, на дядьків.

— Как ти сказал, мужічок? — нарешті вимовив Антип до Семенюкової голови.

— А так, як чув...

— Прокламації?

— Атож...

Антип глянув на мене, я на його.

— Ви что-нібудь понімаєтє, Ксєнофонт Сократовіч?

Чого йому спало на думку так історично прозвати мене, я не мав часу ні думати, ні дивуватись, але стиснув плечима й промовив:

— Нічеґо не понімаю... Діоґен Емпедокловіч!

— Странно... Очень странно... Так, значіт, в вашей дєрєвнє ету ночь билі разбросани прокламації?

Стражник пильно дививсь на його. Але Антипові ніколи було займатись переглядуванням з якимсь там стражником.

— Отвєчай же, когда тєбя спрашівают? — нетерпляче й строго крикнув він.

— Та ти што кричиш? Диви, сволоч. Лазить тут, приставляє всякі манери та ще й... Ступай січас. Данило, тягніть того.

Назад 1 2 3 4 5 ... 14 Вперед
Перейти на страницу:

Вишня Остап читать все книги автора по порядку

Вишня Остап - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Альбом сатири та гумору отзывы

Отзывы читателей о книге Альбом сатири та гумору, автор: Вишня Остап. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор mir-knigi.info.


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*