Байки - Глібов Л. І.

Тут можно читать бесплатно Байки - Глібов Л. І.. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mir-knigi.info (Mir knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Название:

Байки

Автор

Глібов Л. І.

Жанр

Книги / Разное

Дата добавления:

17 март 2020

Количество просмотров:

362

Ознакомительный фрагмент

Читать онлайн

Скачать книгу Купить книгу

Вы автор?
Жалоба

Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.

Байки - Глібов Л. І. краткое содержание

Байки - Глібов Л. І. - описание и краткое содержание, автор Глібов Л. І., читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки mir-knigi.info

Байки читать онлайн бесплатно

Байки - читать книгу онлайн бесплатно, автор Глібов Л. І.

Назад 1 2 3 4 5 ... 30 Вперед

Перейти на страницу:

Конец ознакомительного отрывкаКупить книгу

Ознакомительная версия. Доступно 6 страниц из 30

Глібов Л.І.

БАЙКИ

ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Котилося через поле

Перекотиполе -

Довідаться щастя й горя

Край Чорного моря.

Розходилися поляне,

Аж серденько в’яне:

Одні на сміх піднімають,

Другі дорікають.

- Тю-тю, дурний, розігнався!

Будяк обізвався.-

Чого тебе вража сила

Отут розносила! -

А Півники-самохвали

І собі пристали,

Як горохом обсипають,

Сміються, гукають:

- А куди, джигуне милий,

Наш орле безкрилий,

Несе тебе дурна воля

Із нашого поля? -

Полин гіркий дорікає,

Сміху добавляє:

- Буде пити меди й вина

У вражого сина.-

І Сон-трава не проспала,

Словечко сказала:

- Він з дурною головою

Не має покою.-

Одна тільки не судила

Фіалочка мила,

Козаченька привітала,

В поход виряджала:

- Добудь слави, нагуляйся,

До мене вертайся,

Я сплету тобі віночок,

Поведу в таночок.-

Мовчаливий Ковиль-свідок

Сказав напослідок:

- Ось покинь ти, пане-брате,

Стрибання прокляте!

Славні бубни за горами…

Живи ти між нами,

Бо незчуєшся, не вглянеш -

В болоті застрянеш,

А в болоті - з ким там жити?

Не зілля, не квіти.

Не червоная калина,

А погана тина.-

Перекотиполе чує

І далі мандрує,

Ні на кого не вважає,

Усім одмовляє:

- Не хочу я тут сидіти,

Між вами марніти,

Не такую треба долю

Перекотиполю.

Поборюся з дужим морем,

Позмагаюсь з горем

І покочу скрізь по полю

Веселую долю.-

Прикотилась сміла воля

До чужого поля:

Кругом море розляглося

І з небом злилося…

Де на світі тая сила,

Щоб змагаться сміла?

- Що ж то буде? - Страх озвався

І в лози сховався.

Не так снилось, не так ждалось,

Як на лихо склалось:

Розсердилось горде море,

Накинулось горе.

Одно хвилі-гори котить,

Об берег колотить,

Друге шкодить, зневажає

І жалю не знає.

Море кинуло в долину,

Мов тую пір’їну,

Горе вітром ізсушило,

Піском придавило.

Підманила, обманила

Надієчка мила,

Посміялась чужа доля

З Перекотиполя.

Лежить воно, гірко плаче,

Чорний Ворон кряче:

- Рятуй своє, рідна доле,

Перекотиполе!

Козаченьки молодії,

Орли золотії!

До вас байку докотила

Порадонька мила,

Щоб і ви не забували,

Як діди казали:

Не жалкуй на тую долю,

А на дурну волю!

1891.

ПЕНЯ

Частенько між людьми буває,

Один свою біду на другого звертає,

А іноді ще так крутне:

Не можна на людей, так він на біса спхне.

Щоб не наскочити на лайку,

Я розкажу вам байку.

Жив-поживав козак заможний Клим.

Вподобавсь він щасливій долі:

Де не повернеться, вона усюди з ним -

І дома, і у полі.

Шановний, добрий чоловік;

За те йому ввесь вік,

Сказать до прикладу, кувало і плескало.

І коники були, і пари три коров,

І плуг волів, і овечат чимало,

За огородом млин молов.

Довгенько щось, ще змалечку, у його

Оверко-наймит жив;

Моторний парубок, дотепний хоч до чого,

Усе він знав, усе гаразд робив.

Ніякий чоловік з гріхом не розминеться,-

І в селах так, і в городах;

Хоч ходить кінь на чотирьох ногах,

Та й той не раз спіткнеться!

Тяглась пилипівка, усе було як слід;

Прийшла Оверкові годинонька лихая:

Нізчимний борщ йому обрид,

Капуста, і рулі, та ще кулага тая;

Скоромного сердега забажав;

Десь він од паничів чував,

Що скором здоровіше,

Та ще к тому й смачніше.

«Нехай же,- думає,- яєць я напечу,

Як буду у млині сидіти,

Наїмся досхочу -

Не буде так кортіти».

Дождавсь черги, пішов у млин

Та зараз же і заходився

Зробить почин.

Із дроту держальце скрутить він умудрився,

Туди яєчко примостив,

Недогарок в куточку засвітив

І над вогнем давай яйце вертіти,-

Розумного не треба вчити.

Млин меле, стукотить,

Оверко думає: «Не треба і вечері…»

Аж тут хазяїн тиць у двері,

Роззявив рот, стоїть.

- А що се ти, Оверочку, готуєш?

Пилипівки укоротив?

Біду, чи що, на себе чуєш? -

Оверко й руки опустив.

- Я… далебі… і сам не знаю…

Зовсім отуманів…

Як воно скоїлось - і не вгадаю,

Се біс проклятий спокусив.

- Та брешеш ти! Я тільки перше бачу! -

Десь угорі озвалось чортеня.-

Перемудрив чортячу вдачу,

А на мене уся пеня.

Ознакомительная версия. Доступно 6 страниц из 30

Назад 1 2 3 4 5 ... 30 Вперед

Перейти на страницу:

Глібов Л. І. читать все книги автора по порядку

Глібов Л. І.

Глібов Л. І. - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.

Похожие книги на "Байки", Глібов Л. І.

Глібов Л. І. читать все книги автора по порядку

Байки отзывы